- пошкодити
- техн. поврежда́ть
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
пошкодити
Смотреть что такое "пошкодити" в других словарях:
пошкодити — див. пошкоджувати … Український тлумачний словник
пошкодити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ввередити — пошкодити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
побити — б ю/, б є/ш, док., перех. 1) з прийм. в (у), об, по. Постукати, поплескати по чому небудь, об щось. 2) кого. Завдати ударів кому небудь; вибити. || перен. Піддати гострій критиці, викрити кого , що небудь. 3) Позбавити життя, вбити всіх чи… … Український тлумачний словник
пообдирати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Обдерти багато чого небудь; у багатьох місцях. 2) перен. Позбавити майна, пограбувати багатьох. || Забрати, пограбувати багато чого небудь. 3) Пошкодити подряпинами поверхню чого небудь у багатьох місцях. || Пошкодити… … Український тлумачний словник
порозбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Розбити все чи багато чого небудь. 2) Ударами пошкодити, привести до стану непридатності все чи багато чого небудь. 3) Ударивши, поранити голову, ніс, око і т. ін. (всім або багатьом); падінням пошкодити собі голову,… … Український тлумачний словник
спарити — I див. спарювати. II рю, риш, док., перех. 1) Док. до парити. ||Скип ятити, перев. витримавши на малому жару в печі (молоко, вершки); спряжити. 2) Зігріти до утворення пари. || Допустити псування, гниття і т. ін. чого небудь вологого внаслідок… … Український тлумачний словник
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
відморожувати — ую, уєш, недок., відморо/зити, о/жу, о/зиш, док., перех. Внаслідок сильної дії морозу пошкодити частину тіла, довести її до омертвіння … Український тлумачний словник
відтовкти — вчу/, вче/ш, док., перех., розм. Ударами пошкодити частину тіла … Український тлумачний словник
запалювати — юю, юєш, недок., запали/ти, палю/, па/лиш, док., перех. 1) Викликати горіння чого небудь, видобувати вогонь. || також без додатка. Починати топити яким небудь паливом (піч і т. ін.). || Викликати жевріння тютюну (в цигарці, люльці). ||… … Український тлумачний словник
